-
1 apply
v1) звертатися з проханням, просити (про щось)2) подавати заяву3) використовувати, застосовувати, вживати4) прикладати, накладати6) зв'язувати, співвідносити7) пристосовувати (ся)8) напружувати (зусилля тощо)9) стосуватися (когось, чогось — to), відноситися (до когось, чогось — to)* * *v1) звертатися з проханням, просити ( про що-небудь); подавати заяву (звич. про прийом на роботу, до навчального закладу)2) використовувати, застосовувати, вживати3) прикладати, додавати; накладати; мaт. накладати4) застосовуватися, бути застосовним; стосуватися, відноситися5) зосередити ( сили); прикласти, направити ( енергію); присвятити ( себе) -
2 ettle
1. n діал.1) мета; намір2) слушний випадок, нагода, можливість2. v1) мати намір, мати за мету, намірюватися2) спрямовувати (зусилля тощо); націлюватися3) призначати, визначати4) здогадуватися; угадувати -
3 unsustained
-
4 fetch
1. n1) хитрощі, виверт2) зусилля4) розм. утруднене дихання, спазм (у горлі)5) мор. відстань від навітряного берега по лінії вітру6) привид; двійник7) бот. вика2. v1) (сходити1) принести (привести)will you fetch the children from school? — будь ласка, приведіть дітей зі школи
2) заїжджати, заходити (за кимсь)3) викликати (сльози тощо)4) видавати (звук тощо)5) витягувати, видобувати6) завдавати (удару)7) приваблювати, зачаровувати8) виручати, вторговувати; одержувати9) досягати (якоїсь місцевості)to fetch into port — мор. входити (заходити) в порт
10) розм. красти11) розм. робити, чинити12) тех. забирати воду (про насос)fetch about — а) діяти обхідним шляхом; б) розкрутити (щоб кинути далі)
fetch away — вирватися, звільнитися; відірватися
fetch down — а) побити (противника); б) знизити (ціни)
fetch in — а) оточувати; б) ошукувати, обдурювати
fetch out — виявляти; відтіняти
fetch round — а) опритомніти; б) розм. умовити, переконати
fetch up — а) блювати; відхаркувати; б) надолужувати; в) амер. виростити, виховати; г) амер. закінчуватися; д) видужувати; є) прибувати
I wonder where all this is going to fetch up — цікаво, чим усе це закінчиться
he had enough money to fetch him from New York to Chicago — у нього вистачило грошей на проїзд з Нью-Йорка до Чикаго
to fetch one's breath — перевести дух, передихнути
* * *I n1) виверт; хитрість2) зусилля3) мop. відстань від навітряного берега по лінії вітруII v1) ( сходити е) принести, привести; заїжджати, заходити ( за ким-небудь)3) витягувати; залучати, втягувати4) наносити, завдавати ( удару)5) подобатися, зачаровувати6) виручати ( за продану річ)7) прибувати; досягати ( якого-небудь пункту)8) тex. забирати воду ( про насос)III nпримара, привид; двійник -
5 spurt
1. n1) ривок; кидок2) спорт. спурт3) стрибок, несподіване підвищення (цін тощо)4) розм. короткий проміжок часу5) поліпшення ділової кон'юнктури6) раптова активність; несподіваний прилив енергії7) мор. порив (подув) вітру8) струміньto put a spurt on — поспішати, квапитися
2. v1) робити раптове зусилля (раптовий ривок)to spurt to catch a train — мчати, щоб встигнути на поїзд
2) несподівано підвищуватися (про ціни тощо)3) бити струменем; ринути4) пустити струмінь5) викидати (полум'я)* * *I n1) ривок, кидок; cпopт. спурт2) стрибок, несподіване підвищення ( цін); короткочасне поліпшення ділової кон'юнктури3) напад, вибух, спалах ( гніву); ( несподіваний) приплив енергії, раптова активність4) мop. порив вітру5) cл. короткий проміжок часуII v1) робити раптове зусилля, ривок2) cпopт. спуртуватиIII n IV vзабити струменем; заюшити; викидати струменем -
6 turn
1. n1) поворот2) оберт3) обертання; обертальний рух4) вигин, закрут, заворот (ріки, дороги)5) зміна напряму6) поворотний пункт7) зміна (стану)turn of the tide — помітна зміна на краще, поворотний момент у чиємусь житті; зміна долі
8) виток9) чергаturn and turn about, in turn(s), by turns — по черзі
to take turns — робити щось по черзі, чергуватися, змінюватися
10) послуга11) черговий номер програми; вихід (у концерті); сценка; інтермедія12) виконавець номера13) коротка прогулянка; поїздкаto take a turn, to go for a turn — прогулятися
14) короткий період діяльності15) робоча зміна16) здібність; склад (характеру)17) стиль, манера18) форма, будова19) приступ, припадок; спалах20) потрясіння, шокto give smb. a turn — шокувати когось
22) розм. робота23) pl менструації24) різниця між курсом покупців і курсом продавців (на біржі)25) друк. чорниш26) зал. обхідна колія27) ав. розворот28) муз. групетоturn indicator — ав. покажчик повороту
turn meter — ав. покажчик швидкості повороту
at every turn — на кожному кроці; всюди; постійно
turn of life — мед. клімактерій
to serve one's turn — годитися, бути придатним (для певної мети)
one good turn deserves (asks) another — присл. послуга за послугу
not to do a hand's turn — сидіти, склавши руки
2. v1) повертатиto turn one's head — повернути голову, обернутися, оглянутися
2) повертатися3) обертати4) обертатися5) паморочитися6) перевертати, перегортати (сторінки)1) перевертатися, крутитися (в ліжку)8) перевертати догори дном, перекидати9) перевертатися догори дном, перекидатися10) загинати, закручувати, відгинати11) загинатися; закручуватися; відгинатися12) спрямовувати13) прямуватиto turn one's mind to smth. — зосередитися на чомусь, звернути увагу на щось
16) змінювати напрям; відхилятися17) повертати назад, у зворотному напрямі18) обходити, огинати19) військ. охоплювати фланг20) змінювати21) змінюватися; зазнавати змін24) точити, обточувати (на токарному верстаті)25) оброблятися (на верстаті)26) обмірковувати (проблеми тощо)28) перекладати (на іншу мову)29) сформулювати інакше30) досягти (певного віку, моменту тощо)31) змінити (колір, забарвлення)32) змінитися (про колір, забарвлення)34) бути в обігу35) псувати36) псуватися; прокисати, скисати (про молоко тощо)38) зігнутися; затупитися40) зрізати шкіру смужкою42) виплітати (п'ятку панчохи тощо)44) обертатися проти когось, чогось46) перетворюватися на щось47) робитися, ставатиturn about — а) обертатися; б) повернутися на 180°
turn against — а) повстати (проти когось); б) підбурювати (проти когось)
turn aside — відхиляти (ся), повертати вбік
turn away — а) відвертати (ся); б) проганяти, не пускати; в) звільняти, виганяти з роботи; г) викликати відразу (огиду); д) виявляти відразу (огиду); є) збиватися з правильного шляху
turn back — а) прогнати; б) повернути назад; відступити; в) обернутися; г) відігнути
turn down — а) відкидати (пропозицію); відмовляти (комусь); б) зменшувати (газ, світло); в) зменшуватися (про газ, світло); г) відігнути, відгорнути (комір); д) відгорнутися, відігнутися; є) кантувати
turn in — а) повертати усередину; б) згортатися усередину; в) зайти мимохідь; г) розм. лягти спати; д) с.г. заорювати; є) амер. вручати, здавати; є) повертати, віддавати
turn inside out — а) вивертати навиворіт; б) вивертатися навиворіт
turn off — а) вимкнути (радіо); б) закрити (кран); в) погасити (світло); г) вигнати, звільнити (з роботи); д) звертати (на інший шлях); є) відгалужуватися (про шлях); є) відвертати увагу; ж) псуватися (про їжу); з) в'янути і опадати (про листя); і) одружити; ї) розм. повісити
turn on — а) вмикати (радіо, світло); б) відкривати (кран)
to turn on the waterworks — розм. розплакатися; в) залежати (від чогось)
turn out — а) гасити (світло); б) вимикати (газ); в) вивертати (кишені); г) виганяти, проганяти, звільняти; д) припиняти роботу, страйкувати; є) випускати, виробляти; є) прикрашати; опоряджати; ж) прибувати, збиратися; з) розм. вставати (з ліжка)
1) виявитися (кимсь, якимсь)1) викликати; й) іти геть; к) виганяти худобуturn over — а) перевертати, перегортати (сторінки); б) перевертатися; в) перетворювати; переробляти; г) передавати іншому; д) обмірковувати; є) відновлювати, поповнювати запаси (товарів); є) тех. зривати (нарізку)
turn round — а) обертатися, повертатися; б) змінювати (політику тощо); в) примушувати змінити (думку тощо); г) раптово напасти (на когось — on, upon); д) перевертати
turn under — с.г. заорювати
turn up — а) піднімати (ся) угору; загинати (ся); б) підшивати (сукню); в) копати, викопувати; г) посилювати (звук); д) додавати (світла, газу); є) збільшувати (швидкість); є) раптово приходити (приїжджати); ж) траплятися; виявлятися; з) шукати, знаходити (у книзі тощо)
1) перевертати на спину; ї) розм. спричинювати блювання; й) юр. виправдати через брак звинуваченьto turn over a new leaf — а) розпочати нове життя; б) виправитися
to turn one's coat — змінити свої переконання (погляди); перейти на сторону противника
to turn the day against smb. — зменшити чиїсь шанси; змінити співвідношення сил на чиюсь користь
to turn smb.'s brain — а) засмутити; б) звести з розуму
to turn smb.'s head — запаморочити комусь голову
to turn the tables on — помінятися ролями, бити противника його ж зброєю
to turn the trick — добитися бажаного ефекту, одержати бажаний результат
to turn a deaf ear — не слухати, не звертати уваги
to turn the other cheek — бібл. не чинити опору злу
to turn one's back, to turn one's tail — утекти
to turn one's back on smb., smth. — а) відвернутися від когось, чогось; покинути когось, щось; ігнорувати когось, щось; б) відмовитися виконати щось
to turn smb. round one's little finger — обвести когось навколо пальця
not to know»which way to turn — не знати, що робити
to turn up one's heels (toes) — розм. урізати дуба, простягти ноги, умерти
* * *I n1) оборотat each turn — при кожному оберті (колес; c-г оборот пласта; обертання; обертальний рух)
no left [right] turn — заборонений лівий [правий]поворот
a turn to the right [to the left] — поворот направо [наліво]
to make /to take/ a turn — повернути
backhand [standing] turn — поворот на задніх ногах [на місці]( кінний спорт)
downhill [uphill] turn — поворот на спуску з гори [при підйомі]( лижний спорт)
about turn! — кругом!; aвт. розворот
loop turn — розворот з ходу; поворот, місце повороту
a path full of turns and twists — звивиста стежка; поворот; поворотний пункт; поріг, кінець
at the turn of the century — на порозі нового сторіччя [див. є]
at the turn of the year [of the month] — в кінці року [місяця]; поворот; відхилення, відступ (у сюжеті, розповіді)
the story has so many twists and turns that the reader becomes lost — в розповіді стільки поворотів, відступів ( від основної сюжетної лінії), що читач абсолютно губиться
turn of the tide — мop. зміна приливо-отливної течії [див. є]
what turn did the discussion take — є за яким напрямом розвивалася дискусіяє; зміна, зміна курсу ( судн)
the turn of affairs [of events] — оборот справ [поворот подій]
a turn for the better [for the worse] — зміна на краще [відновно гіршого]
to give a new turn to smth — додати новий оборот чому-н.
there was a nasty turn in the weather — погода стала гіршою, погода зіпсувалася
5) витокturn of a bandage — оборот /хід/ бинта
dead turns — eл. мертві витки
6) чергаlaughing and crying in turn — то сміючись, то плакавши
he went hot and cold by turns — його кидало то в жар, то в холод
out of turn — поза чергою [див. є]
to take turn s — робити (що-н.) по черзі; чергуватися, змінятися
my turn will comet — прийде, моя черга!: я ще своє візьму!; я ще свого доб'юся!; спроба зайнятися чим-н.; тимчасове заняття
7) черговий номер програми, вихід; сценка, інтермедіяshort turns — короткі номери /сценки/; a song-and-dance turn пісенно-танцювальний номерto do one's turn — виконувати номер ( програми); виконавець номера7)коротка прогулянка, поїздкаto take /to nave/ a turn, to go for a turn (in the garden) — пройтися /прогулятися/ ( по саду)
to take a turn on a bicycle — підкотитися /проїхатися/ на велосипеді
8) короткий період діяльності; a turn of work невелика робота, трохи роботиto take a turn at the oars — небагато веслувати, попрацювати веслами
9) ( робоч зміна)to add a second turn — додати другу зміну, організувати двозмінну роботу
10) особливість, характерна риса; склад (розуму, характеру)peculiar turn of the Greek character — особливість грецького ( національного) характеру; стиль, манера; інтерпретація
11) здатність; дар; жилкаhe is of a musical turn, he has a turn for music — у нього хороші здібності до музики
12) будова, формаthe turn of her arms — лінії її рук; побудова ( фрази)
I don't like the turn of the sentence — мені не подобається, як побудоване це речення; оборот
13) напад, припадок, спалах; a turn of anger припадок /спалах/ гніву; потрясіння, шокto give smb quite a turn — сильно налякати /схвилювати/ кого-н.
I had quite a turn when I heard the news — я був в шоці, коли почув цю новину
14) pl менструації15) eк. акт купівлі-продажу ( цінних паперів); прибуток від купівлі або продажу цінних паперів; оборот капіталу; різниця між курсом покупців, курсом продавців (turn of the market, jobber's turn)16) пoлiгp. марашка17) з.- д. обхідний шлях; виток18) мyз. группетто19) aв. розворот••turn of the century — початок ХХ століття [див. 2]
turn of the tide — помітна зміна на краще, зміна долі [див. 3]
turn of life — мeд. перехідний період, клімактерій
to a turn — точно; як потрібно
done /roasted/ to a turn — зажарено якраз в міру ( про м'ясо)
at every turn — на кожному кроці; всюди, постійно; кожного разу
travelling through Europe we kept meeting Americans at every turn — подорожуючи по Європі, ми на кожному кроці зустрічали американців
out of turn — недоречно, не до місця [див. 6]
to talk /to speak/ out of turn — сказати недоречно; говорити необдумано
to be on the turn — змінюватися, зазнавати зміни; скисати, згущуватися (особ. про молоко)
to serve one's (own) turn — відповідати вимогам; відповідати меті; цілком підходити
to serve smb 's turn — годитися; влаштовувати кого-н., підходити, відповідати якій-н. цілі
not to do a hand's turn — = пальцем не поворушити
II vone good turn asks /deserves/ another — пpиcл. послуга за послугу
1) повертатиto turn a key [a door-handleˌ a tap] — повернути ключ [дверну ручку, кран]
he turned the knob and the door opened — він повернув ручку, двері відкрилися
to turn one's head — обернутися, повернути голову
he turned his face toward the speaker — він обернувся лицем до того, хто говорить; повертатися
he heard his name called but did not turn — він почув своє ім'я, але не обернувся
the tap won't turn — кран не відкривається (, не закривається)
my heart turns to you — моє серце звернене до вас; розгортати, відводити
she turned her face and wept — вона відвернулася, заплакала
2) обертатиhe kept turning his hat in his hands — він весь час вертів в руках капелюх; обгорнути, намотувати; обертатися
the wheel turns a complete circle in a second — колесо робить повний оборот за секунду; кружлятися
3) перевертатиto turn the leaves of a book — перевертати сторінки книги, перегортати книгу
the nurse could easily turn the patient — сестра могла легко перевернути хворого; перевертатися
to turn in bed [in one's sleep] — крутитися в ліжку [уві сні]
4) перекидати; перевертати вверх дномto turn an hour-glass — перевертати пісочний годинник; викладати, випускати
to turn the contents of ones bag (out) onto the table — викласти вміст своєї сумки на стіл
5) загинати; закручувати; відгортатиto turn a bar of steel — зігнути сталевий брусок; загинатися; закручуватися; відгинатися
6) направлятиto turn one's (foot) steps — прямувати, направляти свої ноги
to turn the car left [right] — повернути машину наліво [направо]
to turn a car to avoid collision — повернути машину, щоб уникнути зіткнення; прямувати
not to know which way to turn — не знати, куди йти [ср. є]
I turned down the avenue — я повернув на алею; повертатися ( у зворотний бік)
it is time to turn now if we wish to get home in time for dinner — час повертатися назад, якщо ми хочемо встигнути до обіду
shall we turn — є підемо назадє, повернемосьє
7) відхиляти, змінювати напрямto turn a blow [criticism] — відвести удар [критику]
this metal is thick enough to turn a bullet — цей метал достатньо міцний, щоб куля не пробила його /відскочила від нього/; відхилятися, змінювати напрям
8) (on, upon) націлювати, направлятиto turn one's gun on smb — направити зброю на кого-н.
9) огинати, обходитиto turn a corner — повертати за ріг [ср. є]
to turn smb 's flank — війск. охоплювати чий-н. фланг, охоплювати /обходити/ кого-н. з флангу [ср. є]
10) точити, обточувати на токарному верстатіto turn a candlestick out of brass — виточувати мідний свічник; піддаватися обробці на токарному верстаті, піддаватися токарній обробці
to turn well [easily] — добре [легко]точитися; відточувати, надавати завершеної форми ( фразі)
11) (з) мінювати (що-н.); діяти (на що-н.); his speech turned my thinking те, що він сказав, примусило мене змінити свою точку зору; змінюватися, піддаватися змініmanners turn with time — з часом, вдача змінюється
12) обертати (кого-н.) в іншу віру; звертатися до іншої віри, змінювати релігію; змінювати, зраджувати13) викликати нудоту14) icт. мати протилежний результат ІІ a16) робити, виконувати (стрибок, вправ)to turn a somersault — робити /крутити/ сальто
to turn handsprings — виконувати повороти ривком; робити "колесо"
17) обдумувати (питання, проблеми)to turn smth in one's head — обдумувати що-н.
he turned the question every way but could find no answer — як він не бився над цим питанням, вирішити його він не міг
he was still turn ing the idea about when he fell asleep — засинаючи, він все ще продовжував про це думати
to turn the conversation (to livelier topics) — перевести розмову ( на цікавіші теми); переходити ( про розмову) [ср. ІІ Б 2]
19) збавляти або додавати (газ, воду)to turn the gaslow — збавити газ; досягти (певного моменту, віку)
the price has turned ten dollars by the next bid — в наступний раз ціна досягла десяти доларів; наступний покупець запропонував ( за річ) десять доларів
20) змінювати (колір, забарвлення)autumn turns the foliage, autumn turns the leaves yellow — восени листя жовтіє; змінюватися (про колір, забарвлення); в'янути
the leaves are turn'ing — листя жовтіє; мінятися; змінитися ( про вітер)
the wind is turning — вітер змінив напрям, вітер змінюється
21) пускати в обіг (гроші, товари); знаходитися в обігу (про гроші, товари)22) отримувати ( прибуток)to turn a fair profit — отримати чималий прибуток; заробляти ( гроші)
23) продаватися, йти ( про товар)24) псувати, спричиняти прокисання; квасити ( молоко); псуватися, прокисати, скисати ( про молоко)25) зігнути, затупити ( лезо гострого інструменту)to turn the edge (of a knife) — затупити ( ніж); загнутися, зігнутися, затупитися ( про лезо)
26) виганяти (худобу на пасовища; turn out)27) зрізати шкірку стрічкою (з лимона, апельсин); вирізувати (кісточку з якого-н. плоду)28) орати, обертати ( пласт)29) стр. виводити (зведення, арку)30) в'язати ( п'ятку панчохи)31) to turn smthto smth, to smb — звертати, направляти (думки, увагу) на що-н. або до кого-н.; зосереджувати (думки, увагу) на чому-н. або на кого-н.
to turn one's thoughts [one's attention] to one's work — зосереджувати думки [увагу]на ( своїй) роботі
to turn one's efforts to smth more important — направляти свій зусилля на що-н. важливіше
32) to turn to smth, to smb звертатися, прямувати на що-н. або до кого-н.; зосереджуватися на чому-н. або на кому-н. (про думки, увагу)his thoughts turned to the sea — думки його звернулися до моря, він звернувся думками до моря; звертатися, переходити до чого-н. або кого-н.; починати розглядати що-н. або кого-н.
let us now turn from mechanics to medicine — перейдемо тепер від механіки до медицини; переводити розмову на що-н. або кого-н. [ср. II a 4]
when she entered the room he turned to another subject — коли вона увійшла до кімнати, він перевів розмову на іншу тему
33) to turn to smb звертатися до кого-н.I don't know to whom to turn — я не знаю, до кого ( слідує) звернутися; тягнутися до кого-н.
34) to turn to smth звертатися до чого-н.to turn to the dictionary [to the referençe-book] — звернутися до словника [до довідника]; прийматися, братися за що-н. (to turn oneself to smth); to turn to painting [to music] зайнятися живописом [музикою]
35) to turn smth to smth використовувати, застосовувати що-н. для чого-н.; to turn smth to advantage обернути що-н. на користь, використовувати що-н. з вигодоюto turn anthropological knowledge to practical uses — використовувати антропологічні знання в практичних цілях
to turn misfortune to (good) account — отримати користь з нещастя
36) to turn smb (on) to smth використовувати, займати кого-н. для чого-н.to turn all available hands (on) to the job of cleaning up — використовувати всі вільні руки щоб прибирати ( приміщення); кинути всіх вільних працівників на прибирання ( приміщення); залучити кого-н. до чого-н., переконати кого-н. у чому-н.
to turn smb to one's own views — переконати кого-н. у правильності своїх поглядів; вселити кому-н. свій погляди
37) to turn to smb (for smth) звертатися до кого-н. (за чим-н.); to turn to the experts звертатися до фахівцівto turn to smb for help [for support, for advice] — звертатися до кого-н. за допомогу [за підтримкою, за порадою]; шукати у кого-н. допомоги [підтримки, поради]
38) to turn smb; smth (in) to smb; smth перетворювати кого-н., що-н. на кого-н., що-н., робити кого-н., що-н. ким-н., чим-н.; to turn smb into a coward робити з кого-н. боягуза, перетворювати кого-н. у боягузаto turn sunlight directly into electricity — безпосередньо перетворювати сонячне світло на електроенергію
the drawing room was turned into a study — вітальня була перетворена /перероблена/ на кабінет, вітальня стала служити кабінетом
39) to turn (in) to smb; smth перетворюватися на кого-н., що-н.; ставати ким-н., чим-н.; to turn into a criminal стати злочинцемthe rain turned (in)to sleet — дощ перетворився на мокрий сніг
the puzzled look turned quickly to one of understanding — спантеличений погляд швидко змінився на розуміючий
40) to turn smth into smth обмінювати що-н. на що-н., обертати що-н. на що-н.she turned her eggs into cash — вона продала яйця, виручила ( хороші) гроші; перекладати іншою мовою
how would you turn this passage — є як ви переведете цей уривок?; turn it into French переведіть це на французьку мову; перефразовувати, сформулювати інакше
43) to turn against smb; smth повставати проти кого-н., чого-н.he turned against his former friends — він озброївся на своїх колишніх друзів; звертатися проти кого-н., чого-н.
44) to turn smb from /out of, off / smth, to turn smb to / into / smth проганяти, виганяти, випускати кого-н. звідкись., куди-н.to turn one's son from /out of/ the house — вигнати сина з будинку
45) to turn smb from smth /from doing smth / відвернути кого-н. від чого-н.; перешкодити кому-н. робити що-н.to turn smb from his duty — відволікати кого-н. від виконання свого боргу
when once he has made up his mind, nothing will turn him from it — якщо вже він щось задумав, ніщо не примусить його змінити свого рішення
46) to turn on / upon / smth залежати від чого-н., триматися на чому-н.greafi events often turn upon very small circumstances — великі події часто залежать від дуже дрібних обставин
the success of the picnic turns on the weather — успіх пікніка залежатиме від погоди; обертатися біля чого-н.; зосередитися на чому-н.
the debate did not turn upon any practical proposition — обговорення не стосувалося якої-н. практичної пропозиції
47) to turn on / upon / smb накинутися на кого-н.the dog turned on me and bit me — собака накинувся, укусив мене ІІІ a
48) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку у поєднанні з іменником перетворюватися, ставатиto turn soldier [cook, schoolmaster] — стати солдатом [кухарем, шкільним вчителем]
to turn Christian [Mohammedan] — звернутися до християнства [магометанства]
both poets turned in the end men of action — обидва письменники стали врешті-решт людьми дії; у поєднанні з прикметником ставати, робитися
to turn sulky — похмурніти; надутися
49) у поєднанні з іменником, прикметником перетворювати, робити; приводити в (який-н.) станhe turned the dog loose — він спустив собаку (з ланцюг [ср. є])
to turn short — раптово зупинитися, завмерти
to turn to bay — відбиватися, відчайдушно захищатися ( як загнаний звір)
to turn tail — див. tail III
to turn tail on /upon/ smth — відмовитися від чого-н.; нехтувати чим-н.; зрадити що-н.
to turn colour — змінювати колір; червоніти; бентежитися; бліднути
to turn turtle — див. turtle II
to turn bridle — повернути коня назад; відступати ( верхи)
to turn flukes — змахнути хвостом, піти під воду ( про кит)
to turn the trick — добитися бажаного ефекту, отримати бажаний результат
to turn the corner — вийти з скрутного або небезпечного положення [ср. І 9]
to turn the scale /the balance/ (at) — показувати (яку-н.) вагу; важити ( стільки-то)
hand baggage turned the scale at 60 pounds — ручний багаж важив 60 фунтів; вирішити питання, вирішити сумніви
to turn the other cheek — peл. підставити іншу щоку /щоку/; не опиратися злу; не відповідати кривдникові
to turn smb 's brain /mind/ — турбувати, засмучувати; зводити з розуму
to turn smb 's head — закрутити кому-л голову
to turn head — icт. мужньо чинити опір
to turn the /one's/ back — відвернутися, піти
to turn smb 's heart — чіпати, зворушити кого-н.
to turn the tables on smb — див. table I
to turn smb 's flank — обійти /перехитрити/ кого-н. [ср. I 9]
to turn one's ankle — вивихнути /підвернути/ кісточку /ногу/
to turn one's coat — зрадити своїм принципам; перейти в іншу партію
turn — "змінити шкуру"
not to turn one's finger, — пальцем не ворухнути
not to turn a hair — не виявляти нервозності /тривоги/; =, оком не моргнути
to turn the edge /the point/ of smth — притупляти, пом'якшувати що-н. ( критичне зауваження)
to turn smb; smth loose — давати волю кому-н., чому-н.; розряджати (знаряддя, пістолет); відкривати вогонь; (on) нацьковувати кого-н., на кого-н.; [ср. III a 2]
to turn loose on smb — накинутися на кого-н.
to turn a deaf ear to smb — не слухати, відмовитися вислухати кого-н.
to turn the /a/ blind eye to smth — закривати очі на що-н.
to turna blind eye to smb 's philandering — є закривати очі на чиї-н. гуляння
to turn the cold shoulder to /on/ smb — надавати кому-н. холодний прийом
to turn one's /a/ hand to smth — зайнятися якою-н. справою, приступити до роботи
he can turn his hand to almost anything — він вміє робити майже все; = у нього золоті руки
to turn ones hand upon smb — icт. убити кого-н.
to turn one's back on /upon/ smth — відвернутися, піти від чого-н.
we turn our backs on winter — ми прощаємося із зимою; нехтувати ким-н. або чим-н.; зраджувати кого-н. або що-н.
to turn smb from the door — не пустити кого-н. на поріг, відмовити кому-н. у гостинності
to turn smb round one's little finger — зневажати ким-н.
to turn smb adrift in the world — кинути кого-н. напризволяще
not to know where /which way/ to turn — не знати, як поступити; не знати, де преклонити голову; [ср. I 6]
it turn s my stomach — мене від цього нудить /верне/
to turn smth inside out — вивертати навиворіт
to turn smth upside down /topsy-turvy/ — перевертати що-н. вверх дном
to turn upside down /topsy-turvy/ — перекидатися, перевертатися вверх дном
-
7 pull
1. n1) тяга; сіпання2) натягування; розтягування3) тягова сила4) спорт. тяговий рух5) напруження; зусилля6) важке сходження7) удар весла; веслування8) стримування коня на перегонах9) спуск курка вогнепальної зброї10) шнурок, ручка (дзвінка тощо)11) ковток12) затяжка (тютюновим димом)13) розм. перевага14) протекція, зв'язки; блат15) розм. привабливість, принадність16) друк. пробний відбиток2. v1) тягти; натягуватиto pull a horse — натягувати віжки; насувати (капелюх)
2) смикати; сіпати; витягувати, висмикуватиto pull smb.'s hair — сіпати когось за волосся
to pull a bell — подзвонити, смикнути за дзвінок
3) пити ковтками, смоктати4) веслувати; іти на веслах; пливти (про човен з веслярами)5) перевозити на човні6) арештовувати, забирати7) учинити облаву (напад)8) схопити за руку злодія; спіймати на місці злочину9) розм. поцупити, потягти10) друк. робити відбиток11) розтягувати, розриватиto pull to pieces — розривати на шматки; перен. розкритикувати
12) рвати, збирати (квіти, фрукти)18) одержувати (підтримку)20) учинити, зробити (щось несподіване)pull about — грубо поводитися; смикати
pull apart — розривати; критикувати
pull at — смикати; затягуватися (цигаркою); смоктати (з пляшки)
pull back — відтягувати; затримувати; відступати; датувати більш раннім числом
pull down — опускати; зносити (будинок); зривати; знижувати (в ціні); збивати (пиху); виснажувати, ослабляти; насильно повалити уряд (правителя); одержувати винагороду
pull in — втягувати; перен. загрібати; стримувати себе; скорочувати видатки; прибувати (про поїзд); розм. арештовувати; стягувати (війська)
pull off — стягувати, скидати (взуття); успішно завершити; відходити, вирушати; виграти (змагання); одержати приз
pull on — натягувати; продовжувати веслувати
pull out — витягувати, висувати; виривати (зуби); відходити (про поїзд); від'їжджати; веслувати від берега; виходити з бою; ав. виходити з піке
pull over — надівати (натягати) через голову; спорт. перетягувати
pull round — видужувати; виліковувати
pull through — вижити; врятувати (від небезпеки); подолати (труднощі); виплутатися
pull together — співробітничати, працювати дружно, ладити між собою
pull up — зупиняти (ся); стримувати (ся); арештовувати; докоряти; виривати з коренем, знищувати; підтягуватися (на спортивному снаряді); наздоганяти
to pull a boner — амер. ускочити у клопіт
to pull caps (wigs) — сваритися, сперечатися
to pull foot, to pull it — утекти, дременути, чкурнути
to pull leather — амер. чіплятися за щось
to pull one's freight — амер. ушитися
to pull strings — пустити в хід зв'язки; таємно впливати (на щось)
to pull the long bow — надмірно хвастати; розповідати небилиці
to pull the wool over smb.'s eyes — увести когось в оману
to pull up stakes — амер. змотати вудки
* * *I [puæ] n1) тяга, смикання; ручка, кільце (ящика, дверцят); шнурок (дзвінка, штори)2) cпeц. натяг, розтяг, розтягнення; сила тяги; розтягуюче зусилля, тягова сила; cпopт. тяговий рух;; тяговий пристрій; тяговий канат3) cпopт. напруга, зусилля; важкий підйом; важка подорож4) удар весла; черга гребти; коротка прогулянка на човні7) ковток; затягування ( тютюновим димом)8) перевага9) протекція, зв'язки, блат10) привабливість, помітність (оголошення, реклами)11) пoлiгp. пробний відбиток12) метал. усадкова раковина13) тex. пневмоколісний трактор-тягач14) cпeц. протаскування; волочінняII [pul] v1) тягти2) натягати; насувати ( pull on)3) смикати4) витягати, висмикувати; висувати ( pull out)5) тягти; мати тягу6) пити ( з жадібністю); всмоктувати; (on, at) затягуватися ( сигаретою)7) гребти; іти, плисти на веслах; мати певну кількість весел ( про човен); працювати веслом; перевозити човном9) cл. заарештувати, забрати; здійснити облаву, наліт; схопити за руку злодія; піймати на місці злочину10) cл. поцупити11) cпopт. бігти маховим кроком12) пoлiгp. робити відбиток13) виривати з корінням; знищувати ( pull up)14) розтягти (м'яз, сухожилля)15) рвати, зривати, збирати (квіти, фрукти)19) корчувати20) натягувати ( вудила); стримувати, осаджувати (коня на перегонах; pull in)21) cл. вихопити, витягти (револьвер, ніж)22) розривати, роздирати (на частини; pull apart); відривати; відтягати; відтаскувати (pull away, pull back)23) привертати ( увагу); користуватися ( успіхом)24) ( for) підтримувати, підбадьорювати ( яку-небудь сторону); "уболівати" ( за яку-небудь команду)25) зробити, вчинити, здійснити (що-небудь зухвале, несподіване або недозволене)26) отримувати ( оцінку)27) cпopт. відбивати (м'яч, посилаючи його ліворуч)28) cл. завдавати удару не на повну силу ( бокс) -
8 bend
1. n1) згин, вигин; дуга2) згинання3) поворот4) нахил (корпусу, голови тощо)5) прагнення; схильність, потяг6) тех. коліно, відвід7) pl мор. шпангоути8) pl розм. кесонна хвороба; повітряна емболія9) мор. вузол2. v (past і p.p. bent)2) нахилятися3) повертати, завертати4) підкоряти, підпорядковувати5) спрямовувати (погляд, увагу тощо)7) зважитися на щось8) мор. прив'язувати (троси тощо)to bend the knee — преклонити коліна; молитися
to bend the neck — гнути шию; принижуватися
to bend the brow — насуплювати брови; хмурніти
* * *I [bend] n1) згин, вигин; кривизна; дуга; згинання; зігнутий стан2) поворот3) нахил (корпуса, голови)4) прагнення; схильність, потяг5) тex. коліно, відвід6) pl; мop. вельси; шпангоути7) pl кесонна хвороба; повітряна емболіяII [bend] v1) гнути, згинати; вигинати; гнутися, згинатися2) нахиляти; нахилятися3) повертати, звертати; направлятися4) скоряти, підкоряти; покорятися, підкорятися5) шотл. пиячити6) звернути (погляд, увагу)8) to be bent on smth (on doing smth) зважитися на що-небудь; твердо вирішити що-небудь зробитиIII [bend] n; мор. IV [bend] v; мор.( bent) прив'язувати (троси, вітрила)V [bend] n1) гepaльд. пояс2) cпeц. найтовстіша частина шкури бика (що йде на виготовленняя ременів, підметок)3) гeoл. тверда, злежала глина -
9 історія філософії
ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ - процес зародження і розвитку філософських знань; наукова галузь, що вивчає історію філософського мислення. Зародження філософських ідей в культурі Китаю, Індії, країн Близького Сходу і Стародавньої Греції дослідники датують поч. - серед І. тис. до н. е. З цього часу починається відлік історії філософії як процесу. Перші спроби зібрання свідчень про знання, здобуті в результаті філософської рефлексії, здійснюються в культурі Стародавнього Сходу й Єгипту. Більш спеціалізовано осмислення процесу розвитку філософської думки розпочинається в античності Аристотелем й грецьк. доксографами (Теофраст,Діоген Лаертський, Секст Емпірик). їх творчість започатковує розвиток І. Ф. як наукової дисципліни. В II - III ст. здійснюється перехід від опису і класифікації філософських текстів, - чим переважно обмежувався підхід доксографів, - до екзегези, коментування, витлумачення їх. Початок цьому етапові в розвитку І. ф. було покладено в Александрійській школі, на здобутки якої спираються представники історико-філософської науки доби Середньовіччя, що осмислюють переважно досвід античної філософії (Юстін Філософ, Іполіт, Тома Аквінський та ін.) С. уттєвий внесок в історико-філософське вивчення античної спадщини належить араб, вченим. Першим значним араб, істориком філософії був Шахрастані (XII ст.), твір якого "Релігійні секти та філософські школи" являє одну з ранніх спроб викладу всесвітньої І. ф. Аналогічний твір в Європі належить учневі Дунса Скота - Берлі ("Книга про життя і нрави давніх філософів і поетів", близько 1330 р.). Інтерес до осмислення античної філософської спадщини, філологічної критики й перекладу творів Платона, Аристотеля, Цицерона, Лукреція, Плотіна, Прокла та ін. визначає спрямованість історико-філософських досліджень доби Відродження. Переважні зусилля дослідників у цей час спрямовані на розробку фактографічного рівня історикофілософської науки (Йоанн Баптист Буонасеньї "Листи про знаменитіші секти філософів та їх відмінності між собою" (1458); Фриз "Хронологічна бібліотека класичних філософів" (1592). Суттєвий поворот до поглиблення методології історико-філософського дослідження здійснюється в XVII ст. (Бекон, Бейль) й наступному XVIII ст. (Бруккер "Критична історія філософії від створення світу до нашого часу" (1742 - 1744), Теннеман "Історія філософії" (1798 - 1819), Аст "Нарис історії філософії" (1807) та ін.) А. ктивізація історико-філософських досліджень в XVII - XVIII ст. створила передумови для переходу на новий етап розвитку, що позначений зверненням від методичної рефлексії до власне методологічного, теоретичного обґрунтування І.ф. Стимулом для такого переходу стала "критична філософія" Канта. Власне, підсумком, першим результатом його є історико-філософська концепція Гегеля С. уть гегелівської концепції - в обґрунтуванні погляду на І. ф. як закономірний процес розвитку, де всі філософські системи необхідно пов'язані одна з одною. Послідовність філософських систем обумовлена внутрішньою логікою виведення філософської ідеї. Кожна філософська система не зникає в історії, зберігаючись як момент єдиного цілого. Являючи специфічний вираз абсолютного, філософська система, згідно з Гегелем, належить своєму часові. Вона є "думкою своєї епохи", виражаючи її дух. Подальший поступ історико-філософської науки переважно спрямований на розвиток і подолання недоліків, властивих гегелівській концепції І. ф. У зв'язку з цим здійснюються спроби уточнити розуміння суб'єкта філософського розвитку. Якщо Гегель розглядав І. ф. як процес самопізнання абсолютного духа, то в концепціях кін. XIX - XX ст. реальним суб'єктом філософування вважається індивід (філософія життя, екзистенціалізм), суспільні класи (марксизм), нації (націоналізм) тощо. Всупереч гегелівському уявленню про І. ф. як однолінійно спрямований процес прогресивного розвитку, обґрунтовуються підходи, згідно з яким І. ф. являє плюралістичну сукупність самоцінних філософських систем (постмодернізм), аналізується діалогічний зв'язок між окремими системами як спосіб реального буття філософії (філософія діалогу, комунікативна філософія). Спеціально досліджуються процедури історикофілософського витлумачення тексту (герменевтика). Об'єктом дослідження І. ф. є тексти, що містять відображення філософськи значимих ідей, наявних у культурі. Загальна сукупність їх утворює зміст філософської культури суспільства на певному етапі його розвитку. Особливість предмета історико-філософської науки зумовлена специфікою співвідношення І. ф. із власне філософією. Філософія є не лише предметом історикофілософського вивчення, вона включає І. ф. як свій органічний компонент, завдяки якому здійснюється самопізнання й саморозвиток філософії. І.ф. як галузь наукового дослідження являє складне структурне утворення, що реалізує свої завдання на фактографічному, теоретичному та історіографічному рівнях. У процесі вивчення об'єкта історико-філософського дослідження здійснюється аналіз передумов його виникнення (генетичний аналіз), сутності (есенціональний аналіз) і особливостей функціонування філософських ідей в історії культури (функціональний аналіз). Історико-філософське дослідження здійснюється з огляду вимог логічного аспекту (де досліджується внутрішня логіка розгортання філософської ідеї в історії), соціологічного (досліджуване явище розглядається як результат діяльності філософських і нефілософських спільнот - філософські школи, напрями, течії, соціальні класи, нації тощо) та культурологічного аспекту (рух філософських ідей розглядається в контексті історії культури, в якій ідеї формуються й зазнають певних трансформацій в процесі функціонування). В межах, передусім, культурологічного аспекту здійснюється дослідження історії національної філософії як духовної квінтесенції культури певного народу. Історико-філософські дослідження особливо активізуються на кризових етапах історії, коли нагальною стає потреба переосмислення нагромадженого досвіду з огляду нових завдань філософського осягнення дійсності. Цим пояснюється зростання ролі історикофілософської науки на нинішньому етапі розвитку людства, зважаючи на корінні зміни, що відбуваються на поч. III тис З. добуття Україною державної незалежності фундаментально вплинуло на активізацію досліджень в галузі історії укр. філософії, суттєво розширило коло досліджуваних проблем, надало поштовху осмисленню й застосуванню як традиційних для укр. філософії, так і нових методологічних парадигм. Зародження укр. філософії охоплює тривалий період від V по IX ст. Воно тісно пов'язане з розвитком міфологічних уявлень давньоукр. племен. Середньовічний період розвитку укр. філософії починається від Княжої доби (XI - XIII ст.) і триває до серед. XIV ст.; він репрезентується філософськими ідеями (джерелом яких була філософія патристики, насамперед, східної), що утворили підґрунтя нефілософської (релігійної, мистецької) творчості, політичної діяльності тощо. Від серед. XIV ст. до кін. XVII ст. тривав ранньоновітній період в історії укр. думки, що характеризувався розвитком ренесансно-гуманістичних, реформаційних ідей, а також бароковою схоластикою в її православній версії. Від останньої започатковується професійна укр. філософія. Новітній період розвитку укр. філософії (XVIII - XIX ст.) пов'язаний із Просвітництвом, релігійною філософією, преромантичними і романтичними тенденціями, рецепцією нім. ідеалізму (Канта, Гегеля, Фіхте, Шеллінга), філософією мови (з опертям на ідеї Гумбольдта, Лотце і Штайнталя), позитивізмом; в суспільно-політичній думці розроблялись ідеї лібералізму, консерватизму, націоналізму. В укр. філософії XX ст. (на теренах колишнього СРСР) домінувала марксистсько-ленінська філософія; в Галичині переважали семіотичні і логіко-методологічні дослідження, автори яких дотримувалися матеріалістичної, позитивістської і неотомістської орієнтації (див. Львівсько-Варшавська логіко-філософська школа). Систематичне вивчення історії укр. філософії і суспільно-політичної думки почалося у XIX ст. Воно спиралося на панівний тоді в Україні народницький світогляд, джерелом якого була романтична філософія з характерною для неї ідеалізацією простого люду і сільської культури як підґрунтя національної самобутності (див. Куліш). В дослідженнях Антоновича, Грушевського, Лесі Українки, Франка домінувала методологія і філософія Просвітництва, частково - позитивізму. Історико-філософська концепція Чижевського ґрунтується на понятті національної філософії, передбачає виклад І. ф., в тому числі й укр., в історико-культурному контексті. Вагомим внеском у вивчення історії укр. філософії, зокрема політичної філософії, є праці Лисяка-Рудницького. У радянський час історія укр. філософії розглядалась переважно як складова частина всесвітнього розвитку філософії, що відбувався у формі боротьби матеріалізму з ідеалізмом. Помітним здобутком тогочасних укр. учених була підготовка тритомної "Історії філософії на Україні" (К., 1987), два томи якої були опубліковані. Незважаючи на обмеження і перешкоди, що їх створювала на шляху дослідницької праці марксистсько-ленінська методологія, вітчизняні історики філософії зробили чималий внесок у розвиток укр. історико-філософської науки, особливо щодо вивчення філософської думки Княжої доби, ренесансно-гуманістичних і реформаційних ідей, філософії барокової доби, насамперед, філософії КМА, спадщини Сковороди та видання його творів (дослідження Шинкарука, Горського, Іваньо, Нічик і очолюваної нею дослідницької групи). Нині, спираючись на різні методологічні підходи (герменевтику, структурний аналіз текстів, компаративно-історичний аналіз тощо), укр. історики філософії працюють над відтворенням цілісної картини історії укр. філософії, розуміючи її як невід'ємну частку загальноєвропейського духовного процесу, як плюралістичне поєднання різноманітних напрямів, течій, шкіл, що, взаємодіючи між собою, утворюють підвалини самобутнього побуту укр. філософії і культури (дослідження Лісового, Бадзьо, Забужко, Сирцової та ін.).В. Горський, Я. Стратій -
10 strike
In1) ударto make a strike at smb. — а) замахнутися на когось; ударити когось; б) укусити (ужалити) когось (про змію)
2) бій (годинника)3) амер. пропущений м'яч (у бейсболі); поганий удар4) відкриття родовища (нафти, вугілля тощо)5) несподівана удача6) клювання (риби)1) великий улов8) геол. простягання (жили, пласта)9) міра ємкості10) кількість одночасно викарбуваних монет11) страйк12) колективна відмова (від чогось); бойкотstrike attack — ав. удар по наземній цілі
strike zone — військ. зона застосування ядерної зброї
IIv (past struck; p.p. struck, stricken)1) бити, ударяти; стукатиto strike on (upon) the table — стукнути по столу
to strike smb. — ударити когось
2) ударятися; стукатися; влучати3) бити (про годинник)4) нападати5) уражати, приголомшуватиto be struck dumb — втратити дар слова, бути приголомшеним
to strike smb. dumb — позбавити когось дару слова, приголомшити когось
6) натрапити (на когось), випадково зустріти (когось) (тж strike on, strike upon); знайти, відкрити (щось)to strike oil — а) відкрити нафтове родовище; б) досягти успіху
to strike a bonanza — амер., перен. натрапити на золоту жилу
7) прямувати8) проникати, проходити, пронизувати; пробиватися9) досягати10) знищувати; відміняти; скасовувати; викреслювати11) справляти враження; привертати увагу, вражатиhow does it strike you? — якої ви думки про це?, як це вам подобається?
12) спадати на думку13) амер., військ. служити денщиком14) красти; грабувати15) простромити, проткнути18) запалюватися19) битися (про серце)20) бити (про годинник)to strike the flag — а) мор. здавати командування з'єднанням; б) здаватися, підкорятися
24) буд. знімати риштування26) складати (список тощо)29) клювати, брати принаду (про рибу)30) пускати коріння; прийматися, приживатися, укорінюватися32) усмоктуватися, розтікатися (про фарбу)33) просолювати, просочувати сіллю (м'ясо, рибу)35) розвантажуватися45) страйкувати; оголошувати страйкstrike back — дати здачі; завдати удару у відповідь
strike down — а) звалити, повалити, скинути (ударом)
he was struck down by apoplexy — його розбив параліч; б) припікати (про сонце)
strike in — а) втручатися (у розмову); б) мед. зникнути з шкіряного покриву (про висип); перейти всередину (про хворобу)
strike off — а) відрубати; б) викреслити; в) відрахувати; г) імпровізувати; д) надрукувати
strike out — а) накидатися (з кулаками); б) рухати руками й ногами (під час плавання, катання на ковзанах); в) викреслити (із списку); г) накреслити (план); д) мор. піднімати з трюму
the band struck up — оркестр заграв; б) укладати (угоду); в) схоплюватися; г) амер. збентежитися; д) бути зачарованим (кимсь)
to strike hands — ударити по руках; дійти згоди
to strike on truth — знайти істину, правильно відгадати
to strike home — влучити в ціль; зачепити за живе
to strike it rich — а) натрапити на жилу; б) досягти успіху
to strike smb. all of a heap — приголомшити когось
strike the iron while it is hot — присл. куй залізо, поки гаряче
* * *I [straik] n1) удар; повітряний наліт; удар, бій ( годинника); cл. поганий удар; пропущений м'яч ( у бейсболі)2) відкриття родовища ( золота); несподівана удача ( lucky strike)3) cл. недолік; перешкода4) клювання; підсікання ( волосіні); великий улов6) гeoл. простягання ( жили або пласта)II [straik] v(struck; struck, stricken)1) ударяти, бити; стукнути, ляснути; ударятися, битися, стукатися; попадати; ударяти (по клавішах, струнах)2) нападати3) вражати; убивати4) (on, upon) знаходити, натрапляти, випадково зустрічати5) направлятися; повертати (у ліс, на північ); заглиблюватися ( у тему)6) проникати; пробиватися7) досягати8) виключати; скасовувати; викреслювати9) вражати, справляти враження; привертати увагу10) спадати на думку11) cл.; вiйcьк. служити денщиком13) викликати ( які-небудь почуття)16) бити ( про годинник)18) карбувати (монету, медаль); зробити, вибити (бирку, ярлик)19) спускати ( прапор); прибирати ( вітрила); згорнути ( намети); бyд. знімати ( риштовання); театр. забирати, розбирати ( декорації); демонтувати ( сцену); театр. гасити, зменшувати ( світло)23) клювати, брати принаду ( про рибу)24) кусати, жалити ( про змію)25) пускати ( коріння); прийматися; укорінюватися, прищеплюватися, приживатися; саджати, культивувати ( рослини)26) профарбовувати (тканину, дерево); вбиратися, розтікатися ( про фарбу)27) просолювати, просочувати сіллю (рибу, м'ясо)28) розвантажувати ( корабель); розвантажуватися29) мop. спускати (у трюм; strike down)30) рівняти гребком ( міру зерна)32) cпeц. відбивати риску ( натертою крейдою мотузкою)33) to strike at smb; smth накидатися /нападати/ на кого-небудь, що-небудь; завдавати удару кому-небудь, чому-небудь; направляти удар на кого-небудь, що-небудь; вiйcьк. наступати на кого-небудь, що-небудь34) to strike into smth починати що-небудь; втручатися в що-небудь35) to strike smth into smth змушувати що-небудь проникати в що-небудь; устромляти, втикати, забивати що-небудь у що-небудь36) to strike smth into smb втикати що-небудь у кого-небудь; давати, надавати, що-небудь кому-небудь37) to strike for smth прагнути до чого-небудь, робити зусилля, щоб домогтися чого-небудь; битися, боротися за що-небудь38) to strike smb for smth; cл.; cл. вимагати, випрошувати що-небудь у кого-небудь; просити, шукати протекції у кого-небудьIII [straik] n1) страйк2) колективна відмова ( від чого-небудь); бойкотIV [straik] v( struck) страйкувати; оголошувати страйк; припиняти роботу -
11 waste
1. n1) розтрачання; зайва витрата; марнотратствоwaste of time — марнування (гайнування) часу
to cut, to waste — кроїти тканину неощадливо; розм. марнувати (гайнувати) час
2) втрата, убуток; шкода, збиток3) юр. псування; недбале ставлення (до чужого майна), розорення, спустошення4) відходи, покидьки; обрізки, обривки; вичавки5) текст. пачоси; рвань; ганчір'я6) металобрухт7) макулатура; утиль8) сміття; бруд; нечистоти9) фізл. виділення (організму)10) зношування11) схуднення; втрата ваги12) занепад (сил тощо)13) пустеля; пустир14) юр. безгосподарна земля15) гірн. пуста порода16) геол. матеріал, що змивається потоком у мореwaste disposal — знищення відходів (сміття тощо); скидання радіоактивних відходів; реалізація утилю
2. adj1) пустельний; незаселений; необроблений; непродуктивний; неродючий; безплідний2) спустошенийto be waste — амер., розм. промотатися
3) зайвий, непотрібний; марний4) непридатний; бракований5) тех. відпрацьованийwaste gate — гідр. скидний затвор
waste pile — гірн. відвал породи, терикон
3. v1) марнувати, гайнувати, марнотратити; гаяти (час); марно витрачати2) пропадати марно; витрачатися без користі3) пропускати; проґавити4) спустошувати; розоряти; псувати; руйнувати5) юр. псувати чуже майно (про орендаря)6) виснажувати; вичерпувати; зморювати7) виснажуватися; вичерпуватися; закінчуватися8) чахнути; вмирати9) минати, збігати (про час)10) амер., розм. розбити вщент; побити мало не до смерті11) витрачати, тратити (гроші тощо)12) спорт. втрачати у вазі; скидати вагу* * *I [weist] n1) розтрата, непотрібна або марна витрата; марнотратство2) втрати, збиток, шкода; юp. пошкодження, псування3) відходи ( waste products); обрізки, обривки ( паперу); вижимки; кінці, обтиральний матеріал; тeкcт. угар; пачоси; дрантяwaste of flax — костриця; металевий лом, скрап; пoлiгp. макулатура; утиль; сміття; відброси; pl стічні води; фiзioл. виділення ( організму)
4) знос, зношування; втрата ваги, схуднення; занепад ( сил)5) пустеля; пустинний простірa waste of waters — пустеля моря, морський простір
6) пустище, пустир; бросова земля; юp. безгосподарна земля7) гірськ. пуста порода8) гeoл. матеріал, що виноситься потоком в мореII [weist] a1) пустинний, незаселений; необроблений; непродуктивний, неродючий; посушливийto lie waste — бути невикористаним /необробленим, необробленою/ ( про землю)
2) спустошенийto lay waste — спустошувати, розорювати
3) надлишковий, непотрібний; марнийwaste stowage /tonnage/ — мop. невикористаний тоннаж
4) непридатний; бракованийIII [weist] vwaste wood — тріски, відходи деревини; тex. відпрацьований
1) марнувати, розтрачувати, непродуктивно витрачати, ( гроші); гаяти ( час); to be wasted on /upon/ smb залишитися незрозумілим, невизнаним, не справити враження на кого-н.; пропадати даремно; розтрачуватися без користі2) спустошувати, розорювати; псувати; руйнувати; юp. псувати орендоване майно3) виснажуватися, вичерпуватися4) виснажувати; чахнути, помирати5) йти, спливати ( про час)6) cпopт. втрачати у вазі; зганяти вагу ( тренуваннями) -
12 diplomatic
adj2. ввічливий, тактовний- diplomatic activity дипломатична діяльність, активність- diplomatic agent дипломатичний представник- diplomatic bag дипломатична валіза/ пошта- diplomatic body дипломатичний корпус- diplomatic ceremonial дипломатичний протокол- diplomatic circles дипломатичні кола- diplomatic channels дипломатичні канали- diplomatic climb-down (over smth.) дипломатична поступка (з якогось питання)- diplomatic contacts дипломатичні зв'язки/ контакти- diplomatic corps дипломатичний корпус- diplomatic courier дипломатичний кур'єр- diplomatic efforts дипломатичні зусилля- diplomatic formula дипломатична формула/ основа- diplomatic identity card дипломатична картка- diplomatic immunity дипломатична недоторканість, дипломатичний імунітет- diplomatic initiatives дипломатичні ініціативи- diplomatic intercourse дипломатичні зносини- diplomatic law дипломатичне право- diplomatic mail дипломатична пошта- diplomatic means дипломатичні засоби- diplomatic mission дипломатичне представництво- diplomatic mix-up дипломатична плутанина- diplomatic negotiations дипломатичні переговори- diplomatic personnel дипломатичні співробітники (посольства)- diplomatic pouch дипломатична валіза/ пошта- diplomatic practice дипломатична практика- diplomatic privileges дипломатичні привілеї- diplomatic rank дипломатичний ранг- diplomatic recognition дипломатичне визнання- diplomatic relations дипломатичні відносини- diplomatic representation дипломатичне представництво- diplomatic representative дипломатичний представник- diplomatic sell-out дипломатична зрада- diplomatic service дипломатична служба- diplomatic settlement вирішення проблеми/ врегулювання конфлікту шляхом переговорів по дипломатичних каналах- diplomatic solution вирішення (кризи тощо) дипломатичним шляхом/ шляхом переговорів- diplomatic sources дипломатичні джерела- diplomatic staff дипломатичні співробітники- diplomatic status дипломатичний статус- diplomatic support дипломатична підтримка- diplomatic victory дипломатична перемога- diplomatic way-out вихід (з кризової ситуації) за допомогою дипломатії, шляхом проведення переговорів- diplomatic status офіційний дипломатичний статус- to call for a diplomatic settlement закликати до вирішення/ врегулювання (конфлікту) засобами дипломатії- to find a diplomatic settlement знайти вирішення (конфлікту тощо) засобами дипломатії- to give diplomatic support надати дипломатичну підтримку- to seek a diplomatic way-out намагатися знайти вихід (з кризи тощо) дипломатичними засобами- through a diplomatic bargain щляхом дипломатичної угоди, шляхом проведення переговорів- through diplomatic channels за дипломатичними каналами -
13 draft
1. n1) креслення, план2) проект; ескіз; начерк, нарис; чернетка (документа тощо)3) кін. варіант (кіносценарію)4) фін. чек, тратта; одержання грошей за чеком (векселем)5) відбір, відбирання6) військ. набір; призов; вербування; призовний контингент7) знижка на недовагу8) тягло; упряж9) тех. дуття, тяга10) тех. тягове зусилля11) розм. ущелина, міжгір'я12) розм. струмок2. v1) робити ескіз (креслення), накреслити; складати план (проект, документ, законопроект); готувати чернетку2) виділяти; відбирати; проводити відбір4) цідити, відціджувати5) позначати, маркірувати* * *I n1) план, креслення2) проект; ескізdraft of a bill — законопроект; кiнo варіант ( кіносценарію)
3) eк. чек; тратта; отримання грошей по чеку4) випробовувати; висувати високі вимоги5) відбір6) вiйcьк. набір; призов; вербуванняuniversal draft — загальна військова повинність; призовний контингент
7) = draught I 13,8) = draught1 79) кoм. знижка на прогин10) тяга, дуття; draft fan ексгаустер, димосос11) тex. тяга, тягове зусилля; draft gauge тягомір12) c-г причіпна скоба13) = draught1 814) дiaл. ущелина; струмокII v1) робити ескіз, накидати; складати план, проект2) виділяти; відбирати; вибраковувати; вiйcьк. виділяти ( команду); вiйcьк. призивати3) відціджувати4) відмічати, маркувати5) cпopт. триматися впритул за лідером на перегонах -
14 prize
1. n1) приз; нагорода; премія2) виграш (у грі тощо); знахідка; несподіване щастя3) предмет (мета) бажань4) мор. приз, трофей5) важіль; зусилля важеляprize essay — нарис, удостоєний нагороди
prize idiot — ірон. класичний дурень!
2. v1) високо цінувати (оцінювати)2) мор. захоплювати як приз3) піднімати (пересувати, зламувати) за допомогою важеля* * *I [praiz] n1) нагорода, премія, приз2) виграш (у лотереї, грі)3) предмет бажань, прагненьII [praiz] aпризовий; премійований; гідний премії, нагороди або виграшу; який призначається як премія або нагородаIII [praiz] v1) високо цінувати; оцінювати2) мop. захоплювати як призIV [praiz] n1) дiaл. важільV [praiz] vпіднімати, пересувати або зламувати за допомогою важеля -
15 turn
[tɜːn] 1. v1) верті́ти(ся), крути́ти(ся); поверта́ти(ся), оберта́ти(ся); переверта́тиto turn to the right — поверну́ти право́руч
to turn a corner — заверну́ти за ріг
2) огина́ти, обхо́дити3) спрямо́вувати, зосере́джувати (увагу, зусилля)to turn one's mind to smth. — зверну́ти ува́гу на щось; зосере́дитися на чо́мусь
4) переверта́ти(ся); перекида́тисяto turn upside down — переверта́ти догори́ дном
5) ора́ти6) виверта́ти (нави́воріт) (тж. to turn inside out); перелицьо́вувати ( одяг)7) розла́днувати ( травлення тощо); виклика́ти оги́ду (тж. to turn sick)to turn one's stomach — виклика́ти нудо́ту; бу́ти гидки́м
8) змі́нювати(ся)luck has turned — форту́на зра́дила
9) перетво́рювати(ся) ( into)to turn milk into butter — збива́ти ма́сло
10) псува́ти(ся); прокиса́тиthe leaves turned early — ли́стя ра́но пожо́вкло
the milk has turned — молоко́ ски́сло
11) переклада́ти ( на іншу мову - into)12) досягти́ ( певного віку тощо)he is turned fifty — йому́ за п'ятдеся́т
13) точи́ти ( на токарному верстаті); обто́чувати14) відто́чувати, надава́ти ви́тонченої фо́рми15) роби́тися, става́тиto turn red — почервоні́ти
to turn teacher — ста́ти вчи́телем
•- turn against
- turn aside
- turn away
- turn back
- turn down
- turn in
- turn off
- turn on
- turn out
- turn over
- turn round
- turn to
- turn up
- turn upon••to turn over a new leaf — розпоча́ти нове́ життя́; ви́правитися
to turn one's coat — змі́нювати свої́ перекона́ння (по́гляди); перехо́дити на бік проти́вника
to turn the day against smb. — зме́ншити чиї́сь ша́нси, зміни́ти співвідно́шення сил не на чию́сь ко́ри́сть
to turn smb.'s brain, to turn smb.'s head — запа́морочити кому́сь го́лову
to turn a penny — підроби́ти
to turn the tables on — поміня́тися роля́ми, би́ти проти́вника його́ ж збро́єю
to turn the blind eye to smth. — закрива́ти о́чі на щось
to turn a deaf ear to — не слу́хати, не зверта́ти ува́ги
to turn one's back, to turn one's tail — утекти́
to turn one's back on smb., smth. — відверну́тися від ко́гось (чо́гось); ки́нути кого́сь (щось); ігнорува́ти кого́сь (щось); відмо́витися ви́конати щось
to turn the scale [the balance] — ви́рішити результа́т спра́ви
to turn yellow — зляка́тися
not to turn a hair — на́віть і о́ком не моргну́ти
to turn smb. round one's little finger — обвести́ круг па́льця
not to know which way to turn — не зна́ти, що роби́ти
2. nto turn up one's heels sl. — простягти́ но́ги, уме́рти
1) о́берт ( колеса)at each turn — під час ко́жного о́берту
2) поворо́тright [left, about] turn! військ. — право́руч! (ліво́руч!, круго́м!)
3) змі́на на́пряму; перен. поворо́тний пункт4) ви́гин, за́крут (дороги, ріки)5) змі́на ( стану)a turn for the better [for the worse] — змі́на на кра́ще (на гі́рше)
the turn of the tide — помі́тна змі́на на кра́ще; поворо́тний моме́нт в чиє́мусь житті́; змі́на до́лі
6) че́ргаturn and turn about, in t, by turns — по че́рзі
to take turns — роби́ти по че́рзі, змі́нюватися
out of turn — по́за че́ргою
7) по́слу́гаto do smb. a good [an ill] turn — зроби́ти кому́сь до́бру (пога́ну) по́слу́гу
8) черго́вий но́мер програ́ми, ви́хід ( в концерті); сце́нка, інтерме́дія9) коро́тка прогу́лянка (пої́здка)to take a turn, to go for a turn — прогу́люватися
10) зді́бність; склад ( характеру); стиль, мане́раshe has a turn for music — у не́ї є музи́чні зді́бності
he is of a humorous turn — у ньо́го на́хил до гу́мору
11) поворо́т ( у фігурному катанні)12) коро́ткий пері́од дія́льності13) (робо́ча) змі́на14) при́ступ, припа́док, на́падa turn of anger — на́пад гні́ву
to give smb. a turn — схвилюва́ти кого́сь
15) розм. робо́та16) зворо́т, побудо́ва ( фрази)17) вито́к18) pl менструа́ції19) ав. розворо́т••at every turn — на ко́жному кро́ці, пості́йно
to serve one's turn — годи́тися ( для певної мети)
to a turn — то́чно
one good turn deserves another присл. — по́слу́га за по́слу́гу
not to do a hand's turn — сиді́ти, скла́вши ру́ки
-
16 ідеології політичні
ІДЕОЛОГІЇ ПОЛІТИЧНІ - сукупність взаємопов'язаних ідей, символів та переконань, призначених об'єднувати людей задля спільних політичних цілей та дій Н. а відміну від ідеологій-світоглядів (див. ідеологія), І.п. з'явилися тільки в останні століття європейської історії - у т. зв. епоху Модерну. У їхньому виникненні вирішальну роль відіграли концепції політичної філософії. Уточнення поняття "І.п." пов'язане з дискусією щодо співвідношення між течіями політичної філософії та І.п., які на них ґрунтуються. І перші, і другі, як правило, позначають одними і тими ж термінами - "лібералізм", "консерватизм", "демократичний соціалізм" ("соціал-демократизм"), "націоналізм" тощо. Відмінність полягає в тому, що політична філософія - це теоретична діяльність: політичні філософи обдумують політичні ідеї (звідси - важлива роль критичної перевірки, раціональної аргументації тощо). На противагу цьому, в І.п. більшу роль відіграють переконання; вони націлені на те, щоб спонукати людей до дії, об'єднавши їх у відповідному політичному русі. Тож хоча джерелом І.п. є ті чи ті ідеї політичної філософії, ідеологи мусять спрощувати ідеї, застосовувати символи, метафори, а то й ритуали, аби впливати не тільки на розум, а й на почуття та уяву. В І.п. більшу роль відіграють ціннісні переконання (на противагу критичній перевірці) і тому вони схильні до догматизму. Крім того, І.п. мусять пристосовуватися до психічних особливостей тих, кого прагнуть об'єднати, - до їхніх соціальних та економічних потреб, до стереотипів їхнього мислення та поведінки. Чим вищим стає рівень політичної культури суспільства, зокрема інтелектуальної культури, тим більше І.п. мусять дбати про розширення елементів політичної філософії та політичної науки. Цей постійний взаємозв'язок і взаємодія течій політичної філософії з І.п. приводять до того, що перший крок на шляху виявлення особливостей тієї чи тієї І.п. полягає у з'ясуванні ідей тієї течії політичної філософії, на якій вона ґрунтується. Другий крок полягає у дослідженні того, як застосовують ці ідеї у практиці політичного руху. Зв'язок традиційних західних І.п. з відповідними течіями політичної філософії виявляється, зокрема, у тому, що перших та других об'єднують спільні теми обговорення, як то: поняття людини; цінність та істина; суспільство та історія; держава та політика. Відмінності між різними І.п. можуть мати за підставу - відмінності у розумінні людини, те, які цінності є найважливішими та яку ієрархію цінностей пропонує дана І.п., а також - як дана І.п. розуміє суспільство, історію, державу, політику (див. лібералізм, консерватизм, націоналізм, анархізм, комунізм). Для характеристики різних І.п. суттєвим є застосування епістемологічного виміру, що допомагає встановити ставлення даної ідеології до істини, тобто встановити міру її реалізму та раціоналізму. Одні із І.п. виявляють більшу міру реалізму, інші ж більшою мірою схильні до покладання на символи й метафори, до творення міфів, утопій і т.п В. тім, критика І.п. не може бути націлена на цілковите усунення ідеалів, міфів та утопій, адже вони є неодмінними складниками будь-якої культури. Вона може стосуватися, по-перше, того, які саме ідеали, міфи та утопії підтримують чи творять І.п., по-друге, способів їх здійснення. Так, ідеал чи утопія "царства свободи" в комунізмі сам по собі не викликає заперечень: критика його утопічності (нереалістичності) ґрунтується на доведенні того, що засоби досягнення цього ідеалу, які пропонує дана ідеологія, здатні утвердити тільки щось цілком протилежне. Сказане тут про роль цінностей та ідеалів в І.п. дозволяє глибше зрозуміти природу політико-ідеологічного дискурсу в демократичному суспільстві (у тоталітарному суспільстві цей дискурс, як правило, відсутній, якщо не брати до уваги певні суперечності всередині домінуючої І.п.). З одного боку, суперечка І.п., кожна із яких надає пріоритет якійсь одній цінності як найважливішій, покликана підтримувати деяку рівновагу цінностей. З другого боку, наголошення однієї цінності як найважливішої може ставити під загрозу утвердження інших цінностей: здійснення свободи може ставити під загрозу порядок (стабільність), перебільшений наголос на порядкові може підважувати свободу і т.д. Зусилля сучасних філософів зосереджені, по-перше, на тому, аби з'ясовувати ті, часто приховані, передумови ("пресупозиції"), які лежать в основі різних ідеологічних позицій, а, по-друге, на тому, щоб сформулювати деякі принципи етики спілкування, які б забезпечили цивілізований характер політико-ідеологічних суперечок: це приводить до застосування ідей герменевтики та комунікативної філософії.В. Лісовий -
17 обов'язок
ОБОВ'ЯЗОК - одна з основних категорій етики і моральної свідомості; моральне зобов'язання окремого індивіда, групи осіб, класу, народу та ін., що постає для них як конкретне практичне завдання. О. - внутрішня настанова людини чинити у відповідності до певних моральних норм і цінностей, що існують у суспільстві; така позитивна ціннісна орієнтація, котра не може здійснюватися без елементу самопримусу, вольового зусилля. Тому виконання О. передбачає наявність свободи волі. Дія, здійснювана під зовнішнім примусом або в результаті насильства, не має етичного значення М. оральний О. необхідно відрізняти від різноманітних суспільних вимог - виробничих, громадських та ін. (професійний О., військовий О. тощо). О. моральний орієнтований на цінність особистості, безумовну повагу до людської гідності, утвердження гуманності. Саме ця відмінність емпіричних, морально-санкціонованих суспільних вимог і власне морального О. особистості інколи породжує внутрішній конфлікт, вирішити який може лише сама людина як відповідальний суб'єкт свого морального вибору. В історії етики і моралі тлумачення природи і походження 0. - одна з найскладніших проблем. Основа і джерело О. пов'язувались з тим чи іншим розумінням моральної необхідності і вбачались: у Божих заповідях, апріорному моральному законі (категоричному імперативі), космічних законах, людській природі, прагненні людини до насолоди або щастя, суспільних настановах та ін. На розуміння морального О. суттєвий вплив справляла також відповідь на питання про те, хто або що визначає, зрештою, його зміст: Бог, "Божественний розум" (неопротестантизм, неотомізм), суспільство (соціально-апробативні теорії), совість (Фіхте), моральне почуття (теорія морального почуття) тощо. Питання про межі 0. також тлумачиться неоднозначно. Так, представники деонтологічного інтуїтивізму вважали важливим для виконання 0. лише саму дію, а не мотиви, якими керується людина. Представники теорії морального добра, навпаки, вирішальне значення надають характерові мотиву. Як духовно-моральний феномен суспільного життя О. має конкретно-історичний характер. Кожна епоха, соціальна група, релігійна чи етнічна спільнота мають своє уявлення про О., яке складається в рамках тієї чи іншої культури з притаманними їй цінностями. Загальні моральні вимоги здатне виробляти лише суспільство у цілому на основі колективного історичного досвіду людей. Вирішення проблеми морального О. стосовно тієї чи іншої конкретної ситуації - особиста справа окремої людини. Кожна людина повинна не лише усвідомлювати об'єктивний зміст О., а й нести відповідальність перед своєю совістю, в якій, у кінцевому підсумку, зосереджується онтологічний аспект її моральних зобов'язань. О. передбачає як усвідомлення мотивів поведінки, так і опертя на моральні почуття. Усвідомлення 0. допомагає людині подолати розрив між тим, що є, і тим, що повинно бути; тому виконання О. може бути пов'язане із запереченням певних моральних норм і цінностей. Кардинальні зміни у світогляді сучасної людини спричинюють появу протилежних етико-філософських висновків стосовно умов її нинішнього буття взагалі і проблеми морального О. зокрема. Такими є, з одного боку, переконання багатьох сучасних філософів щодо принципової неможливості формування універсальних основ морального О., з іншого - активний пошук його нових засад, що включають імперативи такої діяльності, яка не була б руйнівною для можливостей життя в майбутньому (Йонас), забезпечувала б виживання людського роду як "реальної комунікативної спільноти" (Апель).О. Білецький -
18 enforcement effort
правозастосувальна акція, правозастосувальний захід, правозастосувальні заходи ( або зусилля) ( поліції тощо) -
19 coast
1. n1) морський берег; узбережжя, побережжя2) снігові гори для катання (на санчатах)3) (the C.) амер. Тихоокеанське узбережжя2. v1) плавати вздовж узбережжя2) спускатися з гори (на санчатах, велосипеді)3) рухатися по інерції (на автомобілі тощо)4) амер., розм. робити щось без особливих зусиль5) розм. прийти в екстаз (під впливом наркотиків, музики)* * *I n1) морський берег, узбережжя; ( the Coast) aмep. Тихоокеанське узбережжя2) aмep. сніжні гори для катання на санках; спуск з гори на санках3) cпopт. крутий спуск на велосипеді вільним колесом4) aв. політ по інерціїII v2) aмep. кататися з гори на санках3) cпopт. спускатися з гори; бігти по інерції; aв. рухатися накатом; рухатися по інерції; aв. летіти по інерції4) aмep. робити без особливого зусилля -
20 ease
1. n1) вільність, невимушеність; легкістьto be at ease — почувати себе невимушено, не соромитися
2) полегшення, припинення (болю тощо)3) спокій; дозвілля; вдоволення; зручністьto stand at ease — військ. стояти вільно
2. v1) полегшувати; заспокоювати; пом'якшувати3) послаблювати (зусилля)5) зменшуватися, знижуватися (про ціни)6) обережно установлювати (на місце)to ease oneself — зручно сісти, опуститися (в крісло), влаштуватися
* * *I [iːz] n1) свобода, невимушеність2) легкість; зручність ( користування словником)3) полегшення, припинення ( болю)II [iːz] v1) полегшувати ( страждання); заспокоювати, тамувати ( біль); (of) рятувати, звільняти, позбавляти ( від чого-небудь)2) робити більш вільним, зручним; розпускати ( шви в одязі); розтягувати ( взуття)3) послабити, пом'якшити (напруженість, ситуацію); слабшати, зменшуватися, знижуватися (нaпp., про ціни)4) ( into) обережно встановлювати ( на місце); refl опуститися ( у крісло); ( зручно) сісти, улаштуватися5) мop. попускати (снасть; тж. ease down); відводити ( стерно); зменшувати швидкість
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Доманёвка — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца … Википедия
напруження — 1) (затрата великих фізичних / душевних сил під час виконання, здійснення чого н.), напруга, напруженість, зусилля, натуга, потуга, надрив, надсада 2) (стан посиленої, інтенсивної діяльности кого / чого н.), напруга, напруженість, кипіння 3)… … Словник синонімів української мови
в’язкість — вязкость viscosity *Viskosität, Zähigkeit – 1) Властивість рідин та газів чинити опір взаємному переміщенню сусідніх шарів (внутрішнє тертя). Розрізняють В. відносну, динамічну, кінематичну, ньютонівську, питому, приведену і структурну. Згідно з… … Гірничий енциклопедичний словник
Междуморье — Карта несостоявшейся конфедерации. Светлым оттенком окрашены территории Белоруссии, Украины и Крыма, вошедшие в Советское государство после 1921 «Междуморье» (польск. Międzymorze) проект конфедеративного государства, которое включало бы… … Википедия
пропадати — а/ю, а/єш, недок., пропа/сти, паду/, паде/ш; мин. ч. пропа/в, па/ла, па/ло; док. 1) Загублюватися, втрачатися через недбалість, недогляд, крадіж і т. ін. || перев. недок., у сполуч. із запереч. част. не. Не зникати, бути весь час у наявності. 2)… … Український тлумачний словник
зосереджений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до зосередити. || зосереджено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Який зосередився, зібрався в одному місці. || Спрямований в одне місце, в одну точку (головно про артилерійський вогонь). 3) у знач. прикм. Який… … Український тлумачний словник
старання — я, с. 1) Дія за знач. старатися. 2) перев. мн. Зусилля, спрямовані на досягнення, виконання чого небудь. || чиїми, тільки в оруд. в. Завдяки чиїмсь зусиллям, чиємусь клопотанню, піклуванню тощо … Український тлумачний словник
твердий — а/, е/. 1) Здатний зберігати у сталих умовах свою форму і розмір на відміну від рідкого та газоподібного; прот. рідкий, газоподібний. •• Тверде/ ті/ло агрегатний стан речовини, що характеризується збереженням форми і об єму, а також можливість… … Український тлумачний словник
тратитися — тра/чуся, тра/тишся, недок. 1) Витрачати свої гроші, майно, робити витрати. || Використовуватися, вживатися. || безос., розм. Витрачатися (про зусилля, розум, енергію тощо). 2) тільки 3 ос., рідко. Те саме, що губитися 1); втрачатися, зникати (у… … Український тлумачний словник
мембрана — (лат. шкірочка) Покрівля у вигляді тонкої пластини, виконана з металу, синтетичних плівок тощо. Сприймає лише конструктивні зусилля на розтяг … Архітектура і монументальне мистецтво
інтенція — інтенція: задум, тяжіння, мета, намір [47] замір [XX] Чи сором для історика літератури не знати таких або інших фактів, про котрі видає свій суд, се також діло зглядне, але й тут я не то що особистої образи, але навіть інтенції (котрої у мене не… … Толковый украинский словарь